Захист рідної землі це негайна потреба, яка, на жаль, час від часу постає перед мешканцями Одещини. Наші воїни захищають не тільки свої простори, але й приходити на допомогу близьким сусідам  по території. В часи Другої світової війни кожен військовослужбовець чітко розумів підступність ворога та необхідність залучення до спільної боротьби. Одеських військових відзначали на всіх ділянках фронту: від південних степів до кавказьких гір. Пропоную ознайомитись з деталями важкої Керченської оборонної операції, в якій активну участь брав Чорноморський флот з численною кількістю одеситів. Більше на odessayes.com.ua.

Передумови 

 Операція захоплення Криму почалась 18 жовтня 1941 року. Виконувала її 11-та армія нацистської Німеччини під командуванням Еріха Фон Манштейна. Це був жорстокий наступ ворога, що тягнув за собою сотню невинних жертв. За місяць, до 16 листопада, було окуповано весь півострів, за винятком Севастополя.

 Чим ближче підходила холоднеча, тим важче було вермахту, тобто німецьким військам, утримувати оборону захоплених територій. Прорив вперед радянські війська здійснили у грудні 1941 – січні 1942 року. Керченсько-Феодосійська десантна операція з великою кількістю сміливих одеситів допомогла армії СРСР повернути Керченський півострів. Це був вагомий шлях – за 8 днів на 100-110 км. Але ця перемога не зробила вагомий вплив на фронтову ситуацію. Вже 18 січня німецькі війська повернули у свої окуповані володіння Феодосію. 

 За наступні три місяці радянські війська зробили таку ж кількість спроб переломити ситуацію та перебіг подій у Криму, але у результаті така діяльність призвела лише до великих втрат. За період з січня по квітень Кримський фронт втратив понад 110 тисяч осіб, зокрема понад 43 тисячі загиблими.

 Директивою ОКВ №41 від 5 квітня 1942 року перед 11-ю німецькою армією ставилося завдання очистити від противника Керченський півострів і заволодіти Севастополем. До початку операції німецькі сили становили 160 тисяч особового складу. Їм протистояли частини Червоної Армії загальною чисельністю 249 тисяч осіб. Так почалася підготовка до операції «Полювання на дрохв».

Перебіг операції

  Воєнна операція відома одразу за кількома варіаціями назви: німецька «Trappenjagd» (Полювання на дрохв), і та, яка закріпилась серед радянської історіографії ー Керченська оборонна операція. Вона почалася 7 травня 1942 року.  Перший удар бомбардувальники завдали з повітря. Він був прицільний по заздалегідь розвіданих цілях. Це було фатальним початком для радянської армії, зокрема для одеських піхотинців та інших представників Чорноморського флоту. Штаби СРСР довгий час не змінювали своє розташування, тому зазнали неймовірно великих втрат. 

 Вже наступного дня після артилерійської підготовки почався наступ 30-го армійського корпусу в смузі радянської 44-ї армії. До кінця доби оборону військ Кримського фронту було прорвано на 5 км і на глибину 8 км. Додатково на руку противнику сприяла висадка німцями шлюпочного десанту з моря. Їх кількість надавала допомогу батальйону в тилу 63 гірськострілецької дивізії та це викликало паніку. 9 травня у наступ прийшла німецька 22-га танкова дивізія і до 10 травня вона дійшла в глибину оборони Кримського фронту і розгорнулась на північ. 

 Цієї ж ночі вище радянське командування наказало вивести війська фронту до Кіммерійського валу та організувати на його території вагому лінію оборони. Але наказ не встиг дійти до фронтових місцин. Зокрема 51-ша армія не змогла отримати його до  відходу. Вже 12 травня німецькі війська висадили повітряний десант прямо в тилу 44-ї армії. За добу радянську оборону вже прорвали, тому діяти треба було швидко. Вже вночі 14 травня маршал С.М. Буденний дозволив евакуацію з Керченського півострова. 15 травня нацистські окупаційні війська зайняли Керч. Евакуаційні заходи тривали по 20 травня.  

 Коли можливості до опору в місті вичерпалися, захисники Керчі пішли в Аджимушкайські каменоломні. Після закінчення евакуації директивою Ставки Кримський фронт і Північно-Кавказький напрямок були ліквідовані. Залишки військ спрямовувалися на формування нового Північно-Кавказького фронту.

 Противник став загрожувати вторгненням на Північний Кавказ через Керченську протоку і Таманський півострів. Незабаром після евакуації з Керченського півострова впав і Севастополь. З 8 травня Кримський фронт втратив 162 тисячі осіб. Німецькі втрати становили менше ніж 10 тисяч осіб. Керченська оборонна операція була останньою військовою операцією, яку Сталін довірив «старій гвардії» і планувати, і здійснювати.

Наслідки

 За Керченську оборонну операцію шість дивізій німецьких військ (приблизно 40 тисяч осіб) розгромили три армії радянських військ (понад 200 тисяч осіб). Втрати армії СРСР перевищили німецькі у двадцять разів. 4 червня 1942 року вища влада СРСР видала директиву «Про причини поразки Кримського фронту в Керченській операції». Головною причиною найважчого провалу радянських військ, при такій великій кількості людей, вважають невміле командування Кримського фронту.  Були звільненні командири операції та визнані непридатними для несення військової служби.

 У висновку південний фланг опинився в дуже складному положенні. Вороги почали висувати погрози щодо вторгнення на Північний Кавказ через Керченську протоку і Таманський півострів.

  Операція «Полювання на дрохв» ー приклад того, як оборона важливої території з нібито домінантною кількістю військ може перетворитися на фатальний провал та величезну кількість втрат при неякісному командуванні. Українці, зокрема одесити, всіма силами захищали Кримський півострів, але все-таки потрапили до гіршого варіанту завершення операції. На війні не буває без помилок і поразок. Але варто пам’ятати, що перемагає той, хто зробив висновки для подальших дій.