Вівторок, 19 Березня, 2024

Забутий одеський міський голова-Дмитро Інглезі

Багатонаціональність нашого міста вкотре простежується навіть на походженні його історичних особистостей і тих, хто стояв біля витоків заснування і розвитку Південної Пальміри, пише odessayes.com.ua.

Всі народності і національності, які і складають населення нашого міста завжди користувалися серед одеситів великою повагою.  А їх національні свята і традиції завжди із задоволенням дотримувалися і дотримуються.

25-го березня 2021-го року біля Одеської міської ради відзначали День Незалежності Греції.  Здобуття незалежності Грецією відбулося за участю Одеси, коли в 1814-тому році в нашому місті було створено товариство “Філікі Етерія”.  Величезна допомога і участь цієї організації виявлялася з боку одеського міського голови, Дмитра Інглезі.  У нашому сьогоднішньому матеріалі з посиланням на odessa-life.od.ua ми розповімо про цю дивовижну людину.

Дві сторони популярності

Про прізвище Дмитра Спиридоновича Інглезі відомо чимало, але, тим не менш, з ним же пов’язана неймовірна кількість оповідань і небилиць.  Напевно так завжди буває з незвичайними і відважними людьми.  Хоча, всупереч історичним даним про цю особистість, в частині історії нашого міста про нього чомусь згадують все рідше.

Молодий моряк

Батьківщиною Інглезі є Греція, острів Кефалонія.  Незважаючи на те, що прізвище роду майбутнього одеського міського голови намагаються всіляко переводити на англійський манер і приписати англійське походження, це не є правдою, -рід Інглезі належав до суто грецьких корінь.

Коли поховали його батька, Дмитро був відправлений до Таганрога, де хлопець подався в благодійники російського флоту, який тоді був безпосереднім учасником російсько-турецької війни.

Незабаром з боку заможних і шанованих грецьких купців на адресу відважного земляка почала надходити величезна допомога і підтримка.  Вони навіть допомогли йому в спорудженні та озброєнні бойового корабля потужними гарматами.

Наявність в характері величезноі відваги і морського таланту, послужили причиною і підставою того, що деякі фахівці вважають Інглезі піратом.

Сам “пірат” з великою іронією ставився до такого роду переконання, тому що ніколи піратом не був і стояв на тому, що під час війни з турками, він відстоює свободу і самостійність рідноі грецькоі держави.

Жилка підприємця

Незабаром Інглезі нагородили мічманським званням, а в 1788-мому році він отримав капітанський чин.  А коли війна підійшла до кінця він подав рапорт про відставку, внаслідок якого його і звільнили.

З ініціативи герцога де Рішельє, з яким Інглезі встиг познайомитися після відставки, він став займатися наймом купецьких судів для того, щоб перевозити війська і продовольство на Корфу.

Виконуючи це завдання, Інглезі зарекомендував себе, як вправного торговця, який розуміє в підприємництві, що підтвердилося те, що згодом їм було реалізовано підставу торгового дому в нашому місті.

Нові посади і меценатство

Коли відбувалося заснування одеського суду по комерції, то Інглезі був обраний до складу колегії.  В цей же час він приєднався до одеського комітету будівництва і завдяки його величезним зусиллям до нашого міста були доставлені будівельні матеріали, щоб упорядкувати одеські вулиці.

Під опікою Інглезі складався місцевий госпіталь, на потреби якого йому вдалося збирати колосальні на той час суми.

Лікарня і церква одеської грецької громади були також побудовані за власні кошти Інглезі.  Після виникнення міського торгового училища, засновником і благодійником якого також був Дмитро Інглезі, він приєднався до керуючого комітету закладу.

Кончина і пам’ять

Хоробрий мореплавець і мудрий одеський градоначальник, Дмитро Спиридонович Інглезі був похований 1 травня 1846-того року на території старовинного некрополя, який розташовувався на місці сьогоднішнього Преображенського парку.  Довгий час одесити пам’ятали про його добрі справи, які пізніше стали потроху забуватися.  Але кількість хороших справ, які були зроблені для нашого міста цією людиною, не дозволяють нам забути про нього і його великі вчинки.

Вільна торгівля з грецьким корінням

Дмитро Інглезі був одним з тих, хто засновував вільно-торговельну зону в нашому місті, яка привела до його справжньому розквіту.  Безмитна торгівля перетворила місто на світовий торговий центр.

У міста виникли неймовірні шанси на розвиток, а підприємницький склад міста виріс в десятки разів.  Після покупки безмитного сировини, підприємцями відкривалися численні підприємства з її переробки.

Крім цього, готову продукцію вважали вітчизняною, тому її так само безмитно продавали на території всієї держави.

Зборів греків

Недалеко від сучасної вулиці Буніна у Дмитра Інглезі був великий будинок, в якому проходили збори учасників спільноти “Філікі Етерія”, серед яких був і сам господар.

Число учасників складалося з молодих грецьких патріотів і грецьких купців, які проживали в Одесі.  Головне завдання спільноти полягало у звільненні греків від ярма османів і отриманні державою свободи.

Це було схоже на масонську ложу, представники вищої влади якої були суворо засекречені.

Коли в 1821-шому почалася грецька революція, спільнота “Філікі” стала грецьким філантропічним співтовариством, яке, переважно, займалося матеріальною допомогою на адресу біженців з турецької сторони.  Хоча під філантропічної обкладинкою ховалася все ж політична організація, яка продовжувала патріотичне спрямування “Філікі”.

Як бачимо, одеська історія знаменита своїми видатними і унікальними особистостями, серед яких, безумовно був і герой нашого сьогоднішнього матеріалу.  І допустити те, що такі люди і їх знаменні вчинки будуть забуті, -просто неможливо.  Адже, як мудро сказав хтось із великих: “Без минулого немає сьогодення”.  А це означає, що частка участі цих неймовірних людей в житті і розвитку нашого міста просто безцінна.  І ми повинні пам’ятати про них і бути їм безмежно вдячні.

.,.,.,.