Всі ми знаємо, наскільки 2014 мав значний, негативний вплив на Україну. Торкнувшись політики, свободи слова, протистояння, справедливості – всі ці події призвели до великої катастрофи та наслідків.

Одесу, звичайно ж, не оминуло: тут багато галасу накоїв Сергій Стерненко. Ще кілька років після події крутилися навколо нього: судовий процес у Києві, звинувачення в політизації, дискусія про право на самозахист. Ми згадаємо, що сталося в Одесі і як до цієї події причетний Сергій Стерненко. Більше на odessayes.com.ua.

Хто такий Сергій Стерненко

До подій, що розпочалися у 2013 році, вісімнадцятирічного Сергія Стерненка можна було назвати аполітичною людиною. Він був адміністратором кількох груп у соціальних мережах.

Свої лідерські якості почав виявляти за часів Євромайдану: на початку 2014 року він став організатором одеського осередку “Правого сектору” і вже за кілька місяців очолив його. “Правий сектор” був одним із найактивніших сторін протистояння, а Сергій був не лише організатором: він особисто допомагав людям у той день, коли горів Будинок профспілок та врятував двох людей.

“Правий сектор” у прямому розумінні зривав концерти українських та російських зірок, які, як вважав Сергій, “підтримували окупацію Криму і виступали на Донбасі”. Через це зірвалися концерти Ані Лорак та Світлани Лободи в Одесі.

У Стерненка та його однодумців неодноразово виникали проблеми із правоохоронними органами. Але вони стрімко набирали популярності і Сергія можна було не раз зустріти у бренді одягу Sva Store.

З початком 2017 року, Стерненко залишив “Правий сектор” через те, що організація вже не розвивалася.

Багато хто називає хлопця вже готовим політиком: він став невід’ємним елементом у політичному житті України. Навіть сам Сергій не заперечував того, що йому пропонували піти до Верховної Ради, але відмовився конкретизувати, яка партія висунула пропозицію.

Кримінальна справа та звинувачення

Сергія Стерненка прив’язують до кількох порушень. Одне з таких – це причастя в наркоторгівлі: вважають, що він пообіцяв одеським “баригам”, вивести їх із поля зору “Правого сектора” за певну фінансову винагороду. Однак Сергій заперечує звинувачення, стверджуючи, що пред’явлені докази прокуратури – підроблені.

Також його звинувачують у викраденні Сергія Щербича – керівника одеського відділення проросійської партії “Батьківщина” – як повідомляє Сайт “BBC”. За кілька днів до викрадення, чоловік мав стати депутатом одеської райради: його було викликано на зустріч, звідки відвезли вже з мішком на голові та вимагали відмовитися від посади. Щербич стверджував, що якийсь із чорною маскою був дуже схожий на Стерненка, проте хлопець заперечує і це.

Плюс до всього, Сергій був у зіткненні у міському саду. У 2017 році стався протест проти забудови місця в літньому театрі, що переросло у сутичку між правоохоронцями та мітингувальниками. За звинуваченням в організації масових заворушень, Стерненко та ще кількох хлопців затримали та відправили до СІЗО. Сергій не заперечував, що брав участь у даному протесті, а справу, в результаті, зафіксували, як хуліганство.

Багато хто вважає, що Стерненко виходить сухим із води через те, що співпрацює зі Службою безпеки України.

Скандальний напад

Після тих самих протестів у Літньому саду Сергій став отримувати погрози на свою адресу. А потім на нього тричі нападали: у лютому 2018 року – на нього напали біля під’їзду та побили, цього ж року, у травні – вистрілили в потилицю з травматичного пістолета.

Ну і найгучніший напад трапився 24 травня 2018 року: того дня, хлопець разом зі своєю дівчиною йшов додому, коли біля будинку чекало двоє – у них почалася бійка, але ніхто не знав, що Стерненко мав при собі ніж. Нападник Олександр Ісайкул отримав поранення в живіт, але втік з місця злочину, а Іван Кузнєцов помер від поранення в серці, за 100 метрів від місця, де почалася бійка. Звісно, відкрили кримінальну справу, яка залучила безліч людей і набрала багато галасу. Ісайкул все заперечував, захищаючи себе і мертвого партнера: пізніше, він зник і був оголошений у розшук. Дружина загиблого Кузнєцова взагалі відмовлялася вірити в те, що відбувалося, стверджуючи, що її чоловік був аполітичною людиною і не міг вчинити нападу, але при цьому сказала: “Якби я була чоловіком, то помстилася б Стерненко за смерть чоловіка”.

Сам Стерненко стверджує, що вбивство Кузнєцова – це вимушений самозахист і нічого більше. Слідство бентежить факт того, що Кузнєцова вбили не на самому місці бійці, а за сто метрів від нього – що може говорити про те, що Сергій навмисне побіг за Іваном та вбив його.

Втім, дійшло до суду, де розслідували справу, яка розтягнулася не на один місяць. Ця справа стала одним із найгучніших процесів, до того ж політичною.