Жінки завжди боролися і борються за рівноправність та своє місце у суспільстві. На щастя, в наш час жінки мають набагато більше прав і можливостей, ніж раніше, навіть століття тому. Більше на odessayes.com.ua.
Це особливо стосується політики: слабка стать, не те, щоб балотуватися, а навіть брати участь у виборах, могла не відразу.
Проте, чим далі, тим більше: зараз жінок все частіше можна зустріти в політиці і це дуже тішить, адже жінки нічим не поступаються чоловікам: ні інтелектом, ні можливостями, ні сильним характером.
Що стосується Одеси, тут також почали з’являтися жінки в політиці, але вони все ще залишаються в меншості.
Права жінок у виборах раніше
1892 року в Одесі могли голосувати представники трьох категорій: міщани, купці та домовласники. Також могли брати участь у голосуванні дворяни, але це було за їхнім бажанням. Саме тоді у жінок з’явилося право на голосування, але не у всіх. Щоб брати участь, одеситка має досягти 21 року, мати нерухомість, дохід від 100 рублів на місяць і не бути притягнутою до суду.
Спеціально для жінок було створено “пасивне право голосування”: замість них могли голосувати інші члени сім’ї або родичі-чоловіки. У такому разі “передача голосування” мала підтверджуватись юридично.
Звичайно, жінки не могли не користуватися такими новими привілеями, і на виборах все частіше почали з’являтися милі особи.
Жінки-кандидати
Згодом жінки зрівнялися з чоловіками в правах, принаймні щодо політики та виборів. В Одесі жінки почали балотуватися в депутати та пов’язувати своє життя з цією сферою.
Кандидатки мають масштабні плани на Одесу та бажають поборотися за депутатське місце.
Наприклад, Олена Орлова має намір, усі свої рішення спрямовувати на сферу охорони здоров’я, культуру та освіту. Конкретних заходів вона, звичайно, не змогла назвати, але вважає себе гідною, щоб потрапити в політичну “тусовку”.
А ось, Ольга Квасніцька, прийшла з чіткішими планами на Одесу: відновити лікарню, дитячий садок і побудувати сквер – вже краще, ніж нічого, до чого це вже не просто плани, а чітко складені пояснювальні записки.
Маючи намір приєднатися до партії “ЄС”, громадська активістка Ярослава Вітко чітко визначила свою позицію: жодної гендерної різниці у політиці, вважаючи, що місце жінки – не лише кухня та сім’я. Вона активно займається вирішенням проблем в Одеському медичному університеті та має намір вирішувати медичні проблеми Одеської області.
Сайт “Лоция” розповідає ще й про Наталі Ділеєву – жінку, яка дивиться у світле майбутнє, зокрема, дітей. Вона мріє зняти всю охорону з мерії Одеси та зробити повну перевірку пожежної безпеки містом. Дбаючи про дітей насамперед, жінка хоче покращити тротуари та паркування.
Як можна помітити, кожна жінка-кандидат має свої пріоритети, життєві позиції та варіанти щодо покращення міста Одеси. Можливо, свіжі, жіночі ідеї підуть лише на користь місту, приносячи в морську обитель більше розвитку та нововведення.
Жінки, які пізнали красу депутатства
У 2015 році, в результаті місцевих виборів, двох жінок було обрано в мери Кілії та Білгород-Дністровського.
Як зазначає Сайт “Сегодня”, за Тетяну Бойченко – кандидата в мери Кілії від “Солідарності” проголосували 33% виборців, а Алла Гінак отримала 48%, ставши мером Білгород-Дністровського.
Навряд, у кого виникне думка, що жінка впоратися з такою посадою гірше, ніж чоловік, але цього все індивідуально і щоб повноправно оцінити роботу, потрібен певний час.
В інших країнах, де спостерігаються хороші показники економіки та ВВП, нерідко можна зустріти жінку в парламенті, плюс до всього, багато хто, вважає жінок більш відповідальними, розважливими та уважними до дрібниць. Можливо, це теж про щось свідчить?