Улюбленець одеської публіки, яка запам’ятала його люб’язність у спілкуванні. Таким лишився в історії нашого міста його поліцмейстер та комендант Олександр Шостак. Це був дуже цікавий історичний персонаж, який за своє життя вмів послужити наказним отаманом Дунайського козачого війська, поліцмейстером та комендантом міста. Більше на odessayes.com.ua з посиланням на матеріал.
Нащадок і продовжувач славетного козацького роду
Уродженець Одеси, Олександр Андрійович Шостак був представником великої родини, предки якої протягом кількох століть були на козацькій службі, обіймаючи часом дуже важливі посади з поліцейського та військового відомств.
А сам А.А. Шостак брав участь у військових кампаніях російсько-турецької війни 1828-1829 років та у придушенні польського повстання у 1830-1831 pp.
Перша документальна згадка про Шостака-поліцейського сягає 1834 року. Саме з цього року він відзначений як виконувач обов’язків одеського поліцмейстера на тимчасовій основі.
Головний охоронець порядку в Одесі
У 1839 р. Шостака було призначено на посаду одеського поліцмейстера вже на постійній основі. Треба сказати, що два брати Олександра Андрійовича Шостака також служили на цій посаді у різних містах.
Досліджуючи архівні документи, вчені знайшли згадки про службову діяльність Шостака. Так, йому належить ініціатива активних заходів, спрямованих на зниження у місті кількості жебраків. З цією метою він вимагав від магістрату дати доручення міським товариствам передавати всіх немічних, літніх, покалічених городян під опіку їхніх родичів.
Багато справ поліцмейстер розслідував особисто. Проте основна робота керівника одеської поліції була більше паперовою – доводилося перевіряти та підписувати контракти з купцями, розв’язувати питання на постачання продовольства та фуражу для потреб поліцейських та пожежних команд.
Особливий контроль поліції було організовано щодо ромів (цигани). За завданням Херсонського губернського правління канцелярія поліцмейстера збирала в 1839 р. відомості про ромів, що перебувають у міщанах Одеси, а саме: ім’я прізвище, місце проживання, рід діяльності та наскільки таке є легальним.
З 1844 по 1846 полковник Шостак служив чиновником за особливими дорученнями при новоросійському і бессарабському генерал-губернаторі, а в 1847 був призначений на посаду наказного отамана Дунайського козацького війська.
На чолі війська Дунайського
На обов’язок Дунайського війська покладалася охорона зовнішніх кордонів у районі Дунаю, а також підтримка поліцейського порядку в Одесі, Аккермані, Херсоні та Херсонському повіті. Військо підпорядковувалося офіцеру регулярних військ, а той, своєю чергою, звітував перед генерал-губернатором. Місцеве управління війська складали: наказний отаман, військове правління, комісія військового суду та станичного правління. Поліцейське та господарське правління станиць було довірено станичним старшинам.
Наказний отаман Шостак командував військом, дотримуючись спільної лінії своїх попередників. Він продовжив процес розвитку станиць, працював над покращенням внутрішньої дисципліни, відкрив тимчасовий військовий козацький шпиталь в Аккермані.
Але попри велику кількість обов’язків, А.А. Шостак не забував про свою слабкість — полювання. Він часто запрошував своїх друзів, серед яких були як військові, так і виключно громадянські люди, на дунайські острови для грандіозного полювання на диких кіз, лисиць та зайців. Це було настільки разючим, що на довгі роки ставало предметом обговорення та спогадів для місцевих жителів.
У 1854 р., у період бойових дій Кримської війни Шостака, який був уже генерал-майором, призначили військовим комендантом м. Одеси. Перебуваючи на цій посаді до самої смерті у 1868 р., він паралельно займався благодійною діяльністю. Зокрема, у 1854–1868 pp. він був одним із директорів Одеського піклувального про в’язниці.