Війна завжди з собою приносить жахіття, про які у мирний час  звичайна людина навіть подумати не може. Одними з прикладів таких дій є існування концентраційних таборів та злочини, які там відбуваються. На жаль, такі лихі справи не оминули Одещину та її мешканців. Пропоную більш детально дізнатися про передумови та злодіяння над мешканцями Одещини в селі Богданівка. Більше на odessayes.com.ua.

Передумови створення табору

 Одеса – завжди була колискою багатьох народів. До початку Другої світової війни в нашому славному центрі області мешкала значна кількість єврейського народу. У числах це 180 000 осіб або близько 30% населення міста. Єврейська культура яскраво  відчувалася в Одесі та була частиною відомого місцевого колориту. Коли місто захопили румунські війська, то населення було близько 250 тисяч, з них 80-90 тисяч євреїв. Всі інші представники цього народу або були покликані до Червоної армії, або тікали, або були евакуйовані в найвіддаленіші місця СРСР. 

 На Одещину гітлерівська коаліція мала вагомі плани. Вони хотіли на території області під контролем румунської влади тут повинна бути сформована адміністративна-територіальна частина Губернаторства Трансністрія. Румуни, бувши союзником нацистської Німеччини, створили власний план з ліквідації євреїв та циган. Захоплення нових територій і встановлення в них румунської влади спричинило початок жахливих ліквідаційних дій.  Влада Румунії визначила, що саме на території Трансністрії, як найвіддаленішій від центру, будуть проведені операції зі знищення всіх євреїв, які опинилися на територіях, контрольованих країною. В обладнані концтабори почали зганяти в’язнів із власне Трансністрії, а також із Буковини та Бессарабії.

  До початку масового знищення єврейське населення регіону було зосереджене румунами в Одесі або концентраційних таборах, влаштованих у сільській місцевості.

Історія Богданівки

 У середині грудня в Богданівці спалахнула епідемія тифу і румуни та німці вирішили знищити все населення табору.  Богданівка була кінцевим пунктом «Дороги смерті», яка починалася в Одесі та проходила через Мостове та Доманівку. Операція зі знищення почалася 21 грудня. Школа у селі Мостове була перехідним пунктом до табору.

 Восени 1941 року румунською окупаційною владою в селі Богданівка в Трансністрії було створено концентраційний табір для євреїв на території свинокомплексу біля річки Південний Буг. Наприкінці 1941 року в таборі перебувало понад 54,000 євреїв з Одеси та Бессарабії. Трохи згодом через жахливі умови дотримання в’язнів в Богданівці спалахнула епідемія тифу. Тоді окупанти вирішили знищити все населення табору. Масові вбивства почалися 21 грудня 1941 року. Румуни та німці присвятили знищення євреїв до дня народження Сталіна. Операція була названа «Подарунок Сталіну».

 Румунські солдати та поліція, українська поліція, а також місцеві жителі брали участь в акції під командуванням начальника місцевої української поліції. Близько 5000 хворих ув’язнених та інвалідів були замкнені у два стійла і спалені. Решту ув’язнених відвели до річки групами по 300-400 осіб. Їм було наказано роздягнутися і стати на коліна, після чого вони були розстріляні, або розірванні ручними гранатами. Доба, 24 години та 3 тисячі знищених євреїв на території концтабору.  Вбивства тривали чотири дні, протягом яких було вбито 30,000 євреїв. В’язні були змушені рити голими руками ями в змерзлій землі та складати в них тіла щойно розстріляних і спалених живцем у сараях товаришів по ув’язненню. У ніч перед Різдвом розстріли тимчасово припинилися, поки ув’язнені, що залишилися, чекали смерті на морозі. Різанина відновилася 28 грудня, до 31 грудня було вбито ще 11,000 євреїв. Двісті осіб було залишено в живих для спалювання трупів, більшість були або вбиті, або померли від переохолодження організму.

 Місцеві жителі згадують, що над селом стовпом стояв жахливий чорний дим і ніде було сховатися від нудотного запаху. Організаторів розстрілів М. Іонеску, В. Манеску та низку інших у 1945 році засуджено до смертної кари, яку згодом замінено на довічне ув’язнення.

 15 січня 1942 року прийшов наказ з самого центру нацистської діяльності ー Берліну припинити масові розстріли євреїв. Аналогічний наказ надійшов з румунського боку. Але нищення людей на території концентраційного табору Богданівка не припинилось. упродовж ще двох тижнів було замордовано більш ніж 2 тисячі людей. Станом на 1 лютого 1942 року, в Богданівці було знищено понад 54 тисячі осіб. Богданівський яр є одним з найкривавіших місць у часи Другої світової  війни на Півдні України. 

 Жахи, які приносить війна неможливо усвідомити та виправдати. На одній невеликій фермі вбили десятки тисяч осіб просто за те, що вони існують в цьому світі. Це неймовірний біль для всіх одеситів та українців загалом. Варто знати та  пам’ятати такі історичні трагедії пов’язані з рідним регіоном.