Одеса завжди була ласим шматочком для загарбників з різних частин світу. Її боронили своїми життями та віддано йшли у бій. Такими діями відзначились воїни Приморської армії. Герої, які стали на захист морського узбережжя. Воїни з великою історією перемог та поразок. Пропоную більш детально познайомитись з історією справжньої одеської армії. Більше на odessayes.com.ua.

Створення першого формування Приморської армії 

 Приморська армія бере свій початок з 20 липня 1941 року. Тоді її сформували на базі Приморської групи військ. Це була збірна різних військових підрозділів. Першими учасниками стали 25-та, 51-ша, 150-та стрілецькі дивізії, 265-й корпусний артилерійський полк, 69-й винищувальний авіаційний полк та деякі частини спеціальних військ. Головною метою армії був захист південної частини країни. Зокрема, захист Одеси.

 Відбувалися неймовірно важкі оборонні бої проти ворога, тому війська армії були змушені відійти в напрямку Одеси. 5 серпні 1941 вийшла директива Ставки ВГК, котра наказувала Приморській армії обороняти місто до останньої можливості. Майже тиждень армія створювала оборону на підступах до міста. Ворогом наших бійців була 4-та румунська армія. Жодна зі спроб захопити Одесу не вдалась. Всі атаки були відбиті. Починаючи з 20 серпня Приморська армія була включена в Одеський оборонний район. Це стало причиною перейменування армії на Окрему, але безперечно, вона підпорядковувалась Ставці ВГК.

 На момент перейменування, до складу війська додалися ще  деякі підрозділи. Оборона Одеси у вигляді Приморської армії поповнилась трьома стрілецькими та кавалерійськими дивізіями, двома полками морської піхоти й загонами моряків Чорноморського флоту. Але навіть така кількість залучених поступалася кількості ворогів. 17 піхотних дивізій і 7 бригад противника здавалися неабиякою силою, та багатонаціональна оборона півдня виявилась сильніше. 

 21 вересня наші війська зупинили активне просування ворога до міста у близько 15 кілометрах до нього. Цілих 20 дивізій румунсько-німецьких військ скували у передмісті. І нібито, справа зроблена, місто у безпеці, але на війни завжди поряд з перемогами є моменти поразок. 

 Одеські військові на захисті Донбасу та Криму

 Після тріумфального захисту морської перлини війська Одеського оборонного району вирішили евакуювати до Криму. Причиною цьому стала масована загроза прориву німецьких військ групи армій «Південь» на Донбас і в Крим. Тому з допомогою Чорноморського флоту, в період з 1 до 16 жовтня Приморська армія була перекинута на Кримський півострів. Це спричинило зміни не тільки в місцеперебування, але й у внутрішньому устрої армії. Тепер вони підпорядковувались командуванню військ Криму. До кінця жовтня окрема частина Приморської армії зробила вагомий внесок в оборонній битві проти військ 11-ї німецької армії та  румунського корпусу. Тоді ворог намагався просунутись в степову частину Криму.Тяжкі бої спричинили відхід з’єднання армії до міста Севастополь.

 На початку листопада було створено Севастопольський оборонний район. Він складався зі стрілецьких та кавалерійських дивізій, морської піхоти, окремих танкових батальйонів та інших військ. Така збірна зайняла оборону на підступах до Севастополя.  Підпорядкування цих військ було непостійним. 

Загалом, перелік керівників був такий:

1. Закавказький фронт
2. Кавказький фронт
3. Кримський фронт
4. Головнокомандувач Північно-Західного напрямку.
5. Північно-Кавказький фронт. 

 Упродовж 8 місяців армія у співпраці з іншими військами всіма можливими силами  обороняла Кавказ. Водночас сталася глобальна поразка ー противник зайняв Севастополь. Внаслідок цього 1 липня 1942 року почалась термінова евакуація Приморської армії на Кавказ. Менше ніж через тиждень Приморська армія була повністю розформована.

 Серед воєначальників були: генерал-майор Чибісов (20-27 липня 1941 рік), генерал-лейтенант Софронов (липень – жовтень 1941 року) та генерал-майор Петров (жовтень 1941 – липень 1942 року). . 

Друге формування Приморської армії 

 Знову Приморська армія була сформована в листопаді 1943 року на базі управління Північно-Кавказького фронту і військ 56-ї армії як Окрема Приморська армія з безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК. До армії увійшли 11-й гвардійський і 16-й стрілецькі, 3-й гірськострілецький корпуси, 89-та стрілецька дивізія, 83-тя і 89-та морські стрілецькі бригади, а також низка танкових, артилерійських, інженерних та інших з’єднань і частин. 

 З кінця листопада 1943 р. до квітня 1944 р. армія провела низку приватних операцій з метою розширення Керченського плацдарму і поліпшення свого оперативного становища, у квітні-травні брала участь у Кримській операції 1944 р. (з 18 квітня до 20 травня у складі 4-го Українського фронту як Приморська армія), а потім до травня 1945 р. обороняла узбережжя Криму.

   Командувачі:

• Петров І. Є. (листопад 1943 – лютий 1944), генерал армії
• Єременко А. І. (лютий – квітень 1944), генерал армії
• Мельник К. С. (квітень 1944 – травень 1945), генерал-лейтенант

Чорноморське узбережжя завжди було ціллю ворогів та гордістю народу. Оборонні заходи таких українських перлин як Одеса та Крим – неймовірна заслуга Приморської армії. Їх відданість своїй справі та країні допомогла зберегти морські узбережжя неушкодженими. Думаю, що і в сучасній українській армії є такі ж хоробрі та сміливі нащадки тих воїнів.