Світова або ж Велика війна тривала з 1914 по 1918 роки. Першою світовою її прозвали через кілька десятків років, адже вона мала зв’язок із Другою світовою війною.
І хоч бойові дії, як і лінія фронту, обійшли Одесу стороною, війна мала прямий вплив на всю територію нашої країни.
Як місто герой пережило цю війну? Як жили одесити та чим займалися в такі нелегкі часи? Більше на odessayes.com.ua.
Значущість морського порту Одеси
На початку XX століття Одеса вважалася одним із найважливіших та найбільших міст Російської імперії. Все через морський порт, за допомогою якого здійснювалося вивезення зерна, а також торгівля. І хоч сусідній Миколаїв потроху перетягував ковдру на себе, як найбільше портове місто, південна столиця, як і раніше, була вкрай важливою. Одеса, як четверте за кількістю населення місто Росії, не відчувала прямої небезпеки та загрози від ворогів ще кілька місяців з дня початку війни. Чорне море було тихим та спокійним, а одесити були в очікуванні новин.
Після того як протоки Босфор і Дарданелли були перекриті османами, російська і міжнародна морська торгівлі стали неможливими. Відтепер величезна кількість пароплавів (включно з іноземними) стояла біля Одеси, не маючи змоги зрушити з місця.
У жовтні 1914 року у війну вступає Османська імперія на підтримку Німеччини. Німецько-турецький флот здійснив напад відразу на кілька російських портів Чорного моря. Тоді Одесі дісталося знатно: після випусків снарядів, затонув один із російських кораблів під назвою “Донець”. Загинуло близько 30 моряків, пам’ятник яким можна наразі побачити на території Другого християнського кладовища в місті.
Одеське життя
Перераховані вище події мали прямий вплив на імпорт та експорт, а також на внутрішню торгівлю в Одесі. У місті стрімко зросли ціни на все: харчові продукти, ліки та речі найпершої потреби.
Різні виробництва, які раніше процвітали, тепер катастрофічно потребували людей. Брак кадрів був спричинений тим, що великий відсоток одеситів було мобілізовано. Таким чином, заводи та великі підприємства практично припиняли свою роботу.
Крім того, що під час ворожого обстрілу затонув канонерський човен, так ще й було пошкоджено цукровий завод на Пересипі та резервуар у нафтовій гавані.
Війна змусила одеситів створювати мінні поля, при чому в дуже прискореному темпі. Уже до кінця 1914 року в Одесі налічувалося понад півтори тисячі морських мін. Завдяки береговому укріпленню та морській обороні постраждав один з турецьких крейсерів, який наскочив на міни під час наступу на місто.
Підготовка офіцерів у роки війни значно прискорювалася. Хлопці проходили коротке навчання тривалістю в три місяці, після чого відправлялися на війну. В Одесі працювали школи прапорщиків, військове училище та авіаційна школа. Загалом було випущено близько 10 тисяч студентів, повністю підготовлених до війни.
Перша світова війна стала явним прикладом дитячого патріотизму. Стаючи свідками всіх подій, а також наслідуючи поведінку дорослих, представники молодого покоління (хлопчаки та підлітки) прагнули також потрапити на війну, щоб захистити свою батьківщину й народ. До слова, багато одеситів вирушали на війну зі словами “за русскій мір і братів сербів”.
У газетах щодня публікували оголошення про зникнення хлопчиків від 10 до 15 років, які “пішли воювати”. Поліційні активно розшукували хлопців, ловили їх на одеських вулицях та повертали в рідні домівки. Однак не минало й кількох днів, як у газетах дублювали ті самі оголошення.
Медицина в роки війни зіграла вкрай важливу роль для солдатів. Професори Одеського військового госпіталю не тільки лікували та рятували життя воїнам, а й примудрилися вивчити ворожі кулі та їхню дію на організм, що значно прискорило процес лікування.