Наприкінці квітня 1962 року на першу сесію шостого скликання з’їхалися депутати Верховної Ради СРСР. Це були представники різних національностей, професій, віросповідань. До Москви вирушили представники одеського регіону.
У ті роки депутатами найвищого рівня часто ставали державні діячі, воєначальники, науковці всесоюзного рівня. Це було свого роду заохочення за виконану роботу. У 1962 році свіжі були спогади про перемогу над фашизмом у 1945 році. Цей факт сприяв тому, що серед депутатів шостого скликання були Маршали Тимошенко, Будьонний, деякі інші. Більше на odessayes.com.ua.
Депутат, який брав участь у обороні Одеси
Для ряду значних воєначальників часів битв із фашистами участь у роботі парламенту країни була скоріше почесною функцією, на відміну, наприклад, від головнокомандувача ВМФ країни С.Г. Горшкова. До його заслуг у роки війни додалися величезні зусилля щодо зміцнення могутності флоту вже у дні світу.
Він розпочав війну у званні капітана першого рангу. Його першою великою самостійною операцією стала висадка Григорівського десанту у дні оборони Одеси. Закінчив війну Горшков уже віце-адміралом.
Варто зазначити, що адмірал Горшков був своєрідним ветераном Верховної Ради, який обирався 8 разів: з 1954 по 1989 роки.
Депутати, які визволяли наше місто
У складі радянського парламенту шостого скликання були військові, які брали участь у визволенні Одеси. Це були генерал Ісса Плієв, який командував у квітні 1944 року кінно-механізованою групою; і маршал авіації Володимир Судець, командувач 17-ї Повітряної армії того ж періоду.
Після війни обидва військові продовжили службу в армії. Ісса Олександрович був на посадах командувача арміями та округами. 1962 року він командував військами Північно-Кавказького військового округу.

Для легендарного воєначальника, який представляв осетинський народ, громадська робота в головному законодавчому органі країни не була новою. Вперше народи Північного Кавказу довірили йому право їх представляти у лютому 1946 року. З того часу і до 1974 року його постійно обирали до парламенту країни. Це свідчить, що громадська робота не заважала генералу виконувати свою основну роботу – захищати Батьківщину.
До квітня 1946 року В.А. Судець командував 17-ою Повітряною армією, після чого був начальником Головного штабу Військово-повітряних сил; командував 26-ою Повітряною армією. У дні обрання його до Верховної Ради 6-го скликання він став Головнокомандувачем військ ППО.
На відміну від свого колеги зі звільнення нашого міста та з парламентської роботи І.О. Плієва, маршала авіації Судець був обраний у Верховну раду лише одного разу.
Художник та лідер аграріїв
У парламенті, обраному 1962 року, знайшлося місце діячам культури, мистецтва та літератури. Наприклад, депутатом найвищого органу влади став письменник Олександр Корнійчук, відомий тим, що на рубежі 1920-30-х років працював на Одеській кіностудії.
Групу митців представляв одеський художник Михайло Божій. Депутатські повноваження ця людина виконувала з повною віддачею. Проблеми його виборців, мешканців Білгород-Дністровського району, стали його турботами. Люди з усієї округи зверталися до нього і ніколи не отримували відмови. Він усіх уважно вислуховував та докладав максимум зусиль, аби допомогти громадянам. Це дало змогу обрати художника до Верховної Ради 7-го скликання.
Говорячи про депутатів, пов’язаних із одеським регіоном, не можна не згадати ім’я легендарного лідера аграріїв Одеської області Макара Посмітного. Його стаж депутатської діяльності обчислюється п’ятьма скликаннями: з четвертого до восьмого.
На момент обрання депутатом Макар Анісімович набув багатого досвіду керівника великого господарства на селі, насамперед у повоєнні роки. Його колгосп був одним із головних постачальників пшениці нашого регіону.
Голова колгоспу Посмітний піклувався про молодь. Молоде покоління надходило навчатися до спеціальних навчальних закладів, насамперед із сільськогосподарського профілю. Найчастіше молоді фахівці поверталися до рідних сіл.
Поступово Макар Анісімович став наставником молодих кадрів, ділячись з ними передовим досвідом у здобутті стабільних врожаїв зернових та технічних культур, виробництва продуктів тваринництва та іншими премудростями.