П’ятниця, 18 Червня, 2021

Жертви політичного терору: як знищувала одеситів і одеситок радянська влада

Забутий одеський міський голова-Дмитро Інглезі

Багатонаціональність нашого міста вкотре простежується навіть на походженні його історичних особистостей і тих, хто стояв біля витоків заснування і розвитку Південної Пальміри,...

Одеса зустрічає Президента

Коли в місто приїжджає хтось із "верхівки" політичної влади, то звичайне життя городян різко набуває відтінку святковості та урочистості, пише odessayes.com.ua.

Президентська битва: скільки витратили на рекламу в Одесі кандидати

За місяць до офіційного старту президентської кампанії основні кандидати вихлюпнули на вулиці, на телебачення і в Інтернеті море своєї реклами. «Вона працює»....

Мер Одеси: цікаві факти біографії

Як і будь-якому політикові і вже тим більше міського голови, Геннадію Леонідовичу Трухановому неодноразово "приписували" різні плітки і скандали, пише odessayes.com.ua.

Славна Одеса часто асоціюється з красивими прогулянками по набережній, розкішними театрами і музеями, піднесеним Дюком і масивними Потьомкінськими сходами, проте, на її пам’яті також багато страшних смертей невинних людей, які, навіть якщо порушили закон, точно не заслуговували за це кулю. Далі на odessayes.

Радянське «полювання на відьом» — переслідування «ворогів народу» — торкнулося у тому числі і Перлини Чорного моря. І ми поговоримо про те, як це було.

З чого все почалося

Прийнято вважати, що відправною точкою радянського терору проти неугодних людей став 1936 рік, що ознаменувався «Процесом шістнадцяти», він же «Процес Антирадянського об’єднаного троцькістсько-зінов’євського центру», що став причиною знищення лівих сил (сторона Троцького) правими. Насправді ж масові вбивства неугодних почалися набагато раніше — ще у 1918 році по 50 осіб розстрілювалося на Катерининській площі. Але саме після «Процесу» панівні сили почали активні пошуки всіх і кожного, хто смів на той час мати думки про те, щоб підтримувати ідеї Троцького. В результаті під гарячу руку встановленого режиму потрапляли все: хто дійсно мав антирадянські настрої, і хто до цього питання не мав ніякого відношення.

За 1936 рік майже 20 тисяч українців постраждали від чекістів, більше половини — за антирадянську діяльність у всіх її проявах. Покарання і їхні масштаби були значними, тож не дивно, що терористична влада спокійно залишалася на плаву перший час: не було їй ні альтернатив, ні кінця на той момент.

За той же рік НКВС зафіксувало близько 2 тисяч злочинів одеситів і одеситок: більшість з викритих і затриманих визнавалися адептами ідеології Троцького, шпигунами, фашистами і контрреволюціонерами. Багатьох розстріляли, якусь частину засудили на термін позбавлення волі до 10 років, деяких до 5 років, але при цьому велику кількість людей виправдали за відсутністю доказів, деякі розслідування просто припинялися — і такі результати НКВС не влаштовували.

Розквіт безкарного садизму

Отже, Одеська область сильно відставала за показниками (і Чернігівська тоді ще не втратила достатню кількість життів, щоб НКВС вдовольнилося). Нарівні з цим бажання влади знищити якомога більшу кількість троцькістів тільки зростало, і почався час боротьби з «ворогами народу».

Одеський регіон завжди був багатий на різні національності, і їхні представники страждали нарівні з тими, чий рід вівся на цих землях з незапам’ятних часів. Після вимоги наркома Миколи Єжова розгорнулася ціла кампанія з репресування німецького, румунського, болгарського, грецького, і латиської народу як антирадянських елементів з підозрою на шпигунство.

Щодо одеситів і одеситок у цілому, вони часто випадково опинялися у списку на смерть, тому що НКВС склало план з виконання арештів, де було чітко прописано, скільки людей як мінімум має бути затримано, замкнено у в’язниці або ж розстріляно — це був наказ НКВС №00447:

(Сторінка з вищезгаданого наказу)

Нарівні з усім цим ЗМІ активно підтримували діяльність зі знищення і позбавлення волі людей, часто невинних, під егідою ідеї про безпечне існування у прекрасному радянському світі.

Таємниці жорстокого минулого

Здається, що ці страшні часи полювання на відьом залишилися далеко позаду і були так давно, що, в принципі, можна вважати їх чи не Середньовіччям. Однак, досить згадати історію Ніни Строкатої — уродженки сонячної і різноманітної Одеси, жінки, яка може вважатися символом одеського дисидентства в умовах тоталітарної політики і пропаганди. Свою діяльність вона проводила пізніше вищеописаних подій, тож процес знищення тривав не рік і не два, а тягнувся кривавою лінією крізь всю історію Союзу.

Історія Ніни Строкатої вже багато разів розказана і переказана, але вона не була єдиною з одеситів, хто йшов проти системи. Однак, якщо зазирнути в одеський мартиролог, ми не зможемо дізнатися всю історію — вона забута і загублена, і у нас залишилися тільки імена тих, хто постраждав від рук радянського тоталітаризму, заслужено чи ні.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Одеські градоначальники та їх кращі рішення

Якось так склалося, що Південній Пальмірі з найперших днів її існування дуже щастило на хороших і талановитих керівників. Чого тільки вартий прояв...

Георгій Добровольський: зоряний син одеської землі

У багатьох одеситів назавжди в пам'яті залишилася фотографія молодого чоловіка в кітелі підполковника Військово-повітряних сил зі стрічками орденських планок, "поплавка" про закінчення...

Єгор Ферстер: німецький військовий інженер на службі Одесі

Військовий інженер німецького походження був відомим в Одесі фортифікатором, під керівництвом якого в місті були побудовані карантинні казарми уздовж лінії Порто-франко. Далі...

Маразлі: найдовгостроковіший міський голова Одеси

Напевно, кожен одесит знайомий з ім'ям Григорія Маразлі. За весь термін свого градоначальства, йому вдалося зробити для міста так багато, що перевершити...

Де купити запчастини на Рено в Одесі

Українські автолюбителі вибирають автомобілі марки Renault. Їх приваблює їх простота і надійність. Єдине, потрібно час від часу купувати запчастини, а також комплектуючі...